Виставки про Голодомор в регіонах України

Не всі можуть приїхати до Києва та завітати до нашого музею, тому ми створили проект передачі в тимчасове експонування наших банерних виставок, які висвітлюють теми радянських репресій - переважно Голодомору-геноциду 1932-1933 років, але також і масових штучних голодів 1921-1923 та 1946-1947 років, репресій священиків та інтелігенції. Наші виставки побували уже в усіх областях України і їх відвідали тисячі українців. 

Перелік тем, які висвітлюють наші виставки:

1. «Нас вбивали, бо ми – українці».

Висвітлює правдиві факти про довгозамовчуваний злочин Голодомору, особливо звертаючи увагу на його геноцидний характер, тобто радянському керівництву на чолі з Сталіном йшлося саме про винищення українців як нації. Матеріал подано крізь призму Конвенції запобігання злочину геноциду та покарання за нього, адже основна мета пам'яті – не допустити повторення. Використано архівні матеріали, спогади людей, які пережили Голодомор, дослідження провідних дослідників теми та правників.

2. «Голодовка 21-23-го».

Матеріали виставки показують комплекс обставин і політичних рішень Леніна, що розкривають причини спалаху масового голоду в Україні в 1921 році та продовження його аж до 1923 року. Цей штучний масовий голод більш відомий як «голодовка на Поволжі», однак це пережитки радянської історіографії, яка не визнавала голоду 1921-1923 рр. в Україні.
3. «Масовий голод 1946-1947 років в радянській Україні».

Як тільки не називали радянські історики голод 1946-1947 рр. - «роки повоєнної розрухи», «роки тимчасово важкого життя населення СРСР», але за цими кліше приховувався ще один штучний масовий голод, про який об'єктивно ми змогли говорити тільки після розсекречення архівів. Фотодокументальна виставка розкриває причини післявоєнного голоду в Україні, показує життя різних верств населення у ці роки та наслідки катастрофи, а також роль керівництва СРСР і УРСР в призведенні громадян до голодної смерті.
4. «Страчені голодом: невідомий геноцид українців».

Свідчення очевидців – це інший тип пізнання історії, поряд з аналізом архівів та документів. Однак у цій виставці їх поєднано – кожен факт, поданий у формі архівного документу підкріплений реальним свідченням очевидця Голодомору. Виставка складається з чотирьох блоків – «Україна до Голодомору», «Чинники та причини Голодомору», «Механізм здійснення Голодомору», «Визнання і сприйняття Голодомору у світі» - і дає найбільш комплексне ознайомче та водночас різнобічне сприйняття теми Голодомору. 
5. «Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 рр.».

Діти були найбільш уразливою частиною української національної групи, обраної комуністичним режимом об’єктом злочину Голодомору-геноциду. Малих дітей, як і старих, голод забирав першими, а батьки часто не могли нічого вдіяти. Показуючи відносно відому українцям історію Голодомору з незвичної позиції – дитини – відкриваються нові сторони радянського терору – розбивання сімей, насильне вилучення дітей, умови життя інтернатів та ясел, і головне – страшний голод дитини.
6. Фотовиставка «Сторожі правди».

Ця виставка – результат експедицій та інтерв’ю працівників музею, які склали історію Голодомору зі шматочків багатьох різних, але об’єднаних спільною травмою людей – «Сторожів правди». Навіки збереглися в цій виставці їхні світлини та свідчення, якими вони промовляють до нас теперішніх, щоб більш ніколи подібне не було повторене.
7. «Люди правди. Щоб світ знав».

Комуністичний режим намагався не тільки приховати правду про Голодомор в Україні, але й назавжди знищити крихти пам’яті про цей злочин. Однак завжди були ті, хто не могли встояти проти правди і зрадити собі – вони і носять гідне ім’я «Людей правди». Ця виставка - особливе вшанування пам’яті жертовності людей, які ризикуючи кар’єрою, свободою або навіть життям зробили все, щоб зберегти та поширити правдиві відомості про Голодомор.
8. Фотовиставка «Голодна симфонія».

Фотосет, присвячений темі Голодомору, створено в 2015 році поетесою і музикантом Лілою Перегудою та фотографом Ксенією Пілявською. Це емоційним вираження переживань трагедії Голодомору Лілії Перегуди, яка відтворила образ Жінки-Смерті/Жінки-Пам’яті з 1933 р., а образ допомогла передати фотограф Ксенія Пилявська. «Голодна симфонія» - це найліричніша з наших виставок.
9. «Надія наша в Бозі!».

Українська Греко-Католицька Церква в особі Митрополита Андрея Шептицького була одним з перших джерел, яке почало відкрито говорити правду про Голодомор ще в 1932-1933 роки, адже на території Західної України інформаційний простір був вільнішим. Вшануванню пам'яті українця, який зробив величезний внесок для врятування тисяч людських жертв, і присвячена ця виставка. 

Нагадаємо, що ви також можете замовити будь-яку з виставок до експонування! За детальнішою інформацією про кожен проект та для замовлення виставок звертайтеся за телефоном (044) 254-45-12 або пишіть нам на пошту memoholod@ukr.net. Ми відкриті до співпраці! Зробіть ваш простір інформативним!