ПОТЯГ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Проекти музею02 січня 2019

Ми, українці, – автохтонний народ на своїй землі. Ми маємо власну мову,  самобутню культуру і державу. Ми здавна вирізнялися особливим характером, що ґрунтувався на балансі раціональності та емоцій, жаги до свободи і працелюбності. Внаслідок  наших державотворчих змагань 100 років тому на карті світу з’явилася Українська Народна Республіка.

 

Але у 1932–1933 рр. на окупованій більшовиками Україні було вчинено один із найбільших злочинів в історії людства – Голодомор-геноцид. Об’єктом геноциду стала українська нація. Головний організатор злочину, Йосип Сталін, мав на меті не допустити виходу України зі складу СРСР.

 

Комуністичний режим знищив українських хліборобів – носіїв традицій, звичаїв, мови і культури. Геноцид був спрямований проти української інтелігенції, української церкви, проти кожного активного носія української ідентичності. Він полягав у знищенні української нації як такої через фізичне вбивство українців, приниження української мови та культури, фальсифікацію української історії, ліквідацію цілих установ та стирання імен національних героїв із книги буття України.

 

Саме про унікальні предмети та явища культури і науки, суспільного розвитку й побуту, про українців, які змінювали історію і на початку ХХ ст. визначали націю, готову до суверенного життя, про все, що становить нашу ідентичність, і покликаний розповісти соціальний інформаційний проект Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» та КП «Київський метрополітен» – «Потяг української ідентичності»

 

Проект підготовлений до 85-тих роковин Голодомору та присвячений пам’яті понад 7 мільйонів українців – жертв геноциду в Україні 1932-1933 років. Демонструвався у потязі київського метрополітену з 21 листопада по 11 грудня 2018 року. 

 

Ідея: к.і.н. Леся Гасиджак 

Куратори  та автори текстів – Гасиджак Л., Сокиріна А., Гринько Я., Костів М.-М.
Автори концепції – Гасиджак Л., Гринько Я.

Дизайнер - Чавага Л.


В роботі над проектом використані матеріали та консультації: Тетяни Пилипчук (Харківський літературний музей), Наталі Кондратенко та Полтавського обласного краєзнавчого музею імені В. Кричевського, НЦНК "Музей Івана Гончара", Педагогічного музею України, Національного музею медицини України, Олександра Савчука, Ірини Мелешкіної та Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва України і Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного.