"Закон про 5 колосків"

Протягом другої половини 1932 року уряд ухвалив низку законів, якими заклав нормативно-правову базу вчинення геноциду. Закон від 7 серпня 1932 року «захищав» експропрійоване державою майно від колишніх власників – селян. Усе майно в колгоспах вважалось державною власністю. Закон активно застосовувався в ході збору урожаю і хлібоздачі 1932 року та передбачав жорстоке покарання за зрізані хоча б 5 колосків – 10 років ув’язнення до концентраційних таборів або розстріл.

Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності». 7 серпня 1932 року. Також ця постанова відома як «закон про п’ять колосків». – Комуніст. – 9 серпня 1932.

З початком роботи спеціальної комісії по хлібоздачі в Україні, на чолі з головою всесоюзного уряду В’ячеславом Молотовим, значно поширились арешти і розстріли. У здійсненні геноциду були активно задіяні органи юстиції, суду і прокуратури, які в прискореному режимі звинувачували, розглядали справу і виносили вирок селянам.

Важлива роль у вчиненні Голодомору належала каральним органам. 24 листопада 1932 року Всеволода Балицького було призначено уповноваженим ОДПУ в Україні. Вже в грудні він очолив ДПУ УСРР, яке складалось переважно не з українців, а в керівному складі етнічних українців взагалі не було. Під керівництвом Балицького зміцнено чекістські органи в Україні як органи комуністичної диктатури, перетворивши їх на політичну поліцію. ДПУ контролювало всі сфери життя суспільства.