2024 © All rights reserved
Співробітники Меморіалу жертв Голодомору запросили кандидата медичних наук, експерта вищого кваліфікаційного класу, лікаря вищої категорії, криміналіста, судово-медичного експерта Андрія Кіся розповісти про результати судово-медичної експертизи, що проводилася під час розгляду кримінальної справи за фактом вчинення злочину геноциду в Україні в 1932-1933 роках.
14 вересня 2018 року Андрій Кісь в Залі пам’яті Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» провів лекцію «Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору».
Перша частина лекції стосувалася питання достовірності радянської офіційної статистики. Отже, за результатами аналізу книг реєстрації актів про смерть, що зберігаються в РАГСах, загальна кількість смертей за 1933 рік по Харківській області складала 22 тисячі. Але в 1934 році органами влади було вилучено книги реєстрації актів за 1932-1933 роки. У зв’язку з цим, група експертів почала вивчення інших документів. Лектор наголосив на важливості судово-медичної експертизи, яка базується не на сфальсифікованих документах, а на первинних даних з моргів. Ще у 2001 році Андрій Кісь виявив 8 книг реєстрації смертей за 1932-1933 роки Харківського медичного моргу. Це дало змогу провести динамічне порівняння даних моргу і РАГСів.
Дослідження показали, що в березні 1933 року відбулися різкі спади смертності. Цей спад пояснюється наказом прокурора області про те, що всі трупи, які знаходяться на території міста відвозити на цвинтар без будь-яких зупинок і відхилень по маршруту. Також помітно спад смертності в липні 1933 року, а саме з 7 липня 1933 року: 7 липня 1933 року пройшов пленум ЦК КП(б)У; 7 липня 1933 року судовим експертам дають нове приміщення; 7 липня вийшли нові накази щодо форм транспортування трупів; 7 липня покінчив з собою Микола Скрипник.
Лектор розглянув різні випадки смертей, спричинені голодом: швидкі (виснаження організму) і безбілковий набряк. Але люди помирали від ускладнень зі здоров’ям, які були завдані голодом. Мова йшла про кишкові та шлункові захворювання.
Голод протікає як епідемія: має пороги підйому та зниження. Стосовно Голодомору, то документи створюють невідповідність затухання процесу. Якщо розглянути голод в Ленінграді у 1941 року, голод у Судані 1986 року та Сомалі 2010-2012 років, то видно швидкий підйом та дуже повільний спад смертності. А в ситуації з Голодомором смертність різко обривається.
Вивчені дослідником дані смертності внаслідок висипного тифу в м. Харкові за 1932-1933 роки показують поступове зменшення кількості смертей внаслідок цієї хвороби з липня 1933 року. Таким чином, порівнюючи ці первинні дані й загальну смертність у 1933 році, на основі документів реєстрації міських РАГСів м. Харкова, помітна невідповідність: повільне зниження смертності від тифу та різке зменшення загальної смертності.
Говорячи про сумнівність офіційної статистики, Андрій Кісь показав деякі акти реєстрації смерті, що викликають подив. Наприклад, в одному з актів реєстрації смерті вказано, що людина померла 14 грудня 1933 року при тому, що сам акт зареєстрований 4 грудня, тобто за 10 днів до смерті.
Такі факти показують недостовірність даних РАГСів і взагалі офіційної статистики у роки Голодомору. Тому ці матеріали не можна брати за основу демографічних досліджень втрат від Голодомору, а тільки як відносні показники.
Андрій Кісь спростовує тезу про закінчення Голодомору в серпні 1933 року. Наприклад, в дитячому ізоляторі «Комуністка» у журналах реєстрації за листопад та грудень 1933 року вказано, що померло 2 дитини. Але в інших первинних документах вказано, що тільки у грудні 1933 року в цьому ізоляторі померло більше 80 дітей.
Під час лекції Андрій Кісь показав документи про харчування у дитячих будинках Харкова, де єдиним продуктом була крупа. Харчування працівників заводів було на рівні: 400-700 калорій, при нормі для працівників у 3500 калорій. Доросле населення перебувало в стані глибокого недоїдання. Важко стверджувати, що голод припинився в серпні 1933 року, якщо прочитати доповідь начальника відділу Південної залізниці про покращення харчування працівників у листопаді 1933 року аж до 700-800 калорій на добу!
Всі ці матеріали дали підстави експертній групі зробити висновок, що втрати від Голодомору лише по Харківській області тільки в 1933 році складали не менше 1 000 000 осіб.
Особливу увагу гостей привернув графік, в якому кількість дітей «запланованих» у яслах Харкова на 1933 рік повністю відповідає показнику смертності. Це свідчить про чіткий задум акту геноциду.
У другій частині лекція мова йшла про біологічний аспект дослідження голоду. Медик детально розповів про всі стадії голодування та процеси які відбуваються з організмом людини в цей час.
Андрій Кісь наголосив, що при тривалому утриманні середнього рівня ґреліну і лептину (пряма залежність від харчування), то людина стає повністю керованою. Так через Голодомор керівництво СРСР намагалося перетворити українців на керований радянський народ.
Слідкуйте за анонсами музею та не пропустіть наступні лекції з історії Голодомору.