Про Голодомор зі сльозами на очах

Новини музею26 вересня 2019

26 вересня 2019 року до Музею Голодомору завітав незвичайний гість з Торонто (Канада). Микола Михайлович Латишко є членом Спілки письменників України, він дуже добре пам’ятає події 1932-1933 років в Україні та поділився з нами своїми спогадами.

Микола Латишко народився 19 грудня 1927 року в селі Іванівка Голопристанського району Херсонської області. Батько пана Миколи був вчителем. Коли він побачив, що на початку 1932 року до школи ходило 400 дітей, а наприкінці року – 30, то пішов до голови сільради з проханням організувати гарячі сніданки для школярів. Проте розмова не склалась. Голова сільради, почувши від Михайла Яковича Латишка, що діти голодують і не мають сили ходити до школи, закричав: «В Радянському Союзі немає голоду! Це винна національна буржуазія». А коли батько пішов до ГПУ і сказав, що голова сільради не хоче годувати дітей – майбутніх членів партії, через 3 дні було одразу організовано харчування.

Микола Латишко також розповів, як він та інші односельчани ходили в Торгзін вимінювати речі на продукти харчування. Люди несли вишиванки та побутове золото, а маленький Коля носив шкірки ховрахів. Вони з сестрою полювали на гризунів, м’ясо з’їдали, а шкірки здавали.

Зі сльозами на очах гість розповів про те, як довелось з’їсти друга – маленького песика: «Бувало йду зі школи – і одразу до будки, до друга. А там нікого немає. Де собака?» А бабуся каже: «Сідай їж, у мисці твоя собака…»

В 1933 році вже не було кому засівати поля, тому з Росії привозили сім’ї і селили їх в пустих хатах, господарі яких, були вбиті голодом або їх виселили.

В 1935 році Микола Михайлович з родиною переїхав в Сумську область до родичів. Він запитав: «А як Ви пережили Голодомор?» Тітка відповіла: «А ми ходили в Росію, купували там по 5 хлібин і повертались назад через Брянські ліси. Потім дозволили лише 1 хлібину проносити, а потім і зовсім закрили кордон».

Микола Латишко у автобіографічній повісті "Та тому що" описав життя своєї родини Латишків і Надточіїв (родина дідуся) – розкуркулення і заслання, Голодомор, утиски і переслідування.