2024 © All rights reserved
У 2017 році Залу пам`яті та територію Меморіалу відвідало 190 тис. відвідувачів, що є практично на рівні з попереднім роком. Це свідчить тільки про те, що попри стереотипне уявлення про тему Голодомору як «чорну сторінку» нашої історії, українці прагнуть знати правду, і найголовніше – поділитися своїми родинними спогадами і історіями з нами, адже позиціонують музей як установу, що досліджує, зберігає і популяризує у світі тему геноциду українців, здійсненого комуністичною радянською владою у 1932-1933 рр. Для відвідувачів співробітники музею провели 620 екскурсій українською та англійською мовами, бо достатньо численні гості України з Європи, Америки і Азії охоче відвідують наш музей. Через надання платних послуг (вхідні квитки, екскурсії, реалізація сувенірної продукції) у 2017 р. на рахунок музею надійшло 630 тис. грн.
З 2010 року відвідання Меморіалу жертв Голодомору включене до обов’язкових пунктів згідно з Державним Протоколом і Церемоніалом. Відтак у 2017 році співробітники музею прийняли та провели екскурсії для делегацій зі США, Болгарії, Грузії, Молдови, Румунії, Ватикану, Білорусі, Канади, Австралії, Туреччини, Латвії, Мальти і Польщі.
2017-й рік став роком активізації нашої міжнародної співпраці і тут варто відзначити інтерес до України та нашої історії. З 2015 року музей є членом є членом Платформи європейської пам’яті та сумління, проекту, що покликаний досліджувати злочини і діяльність тоталітарних режимів у Європі у ХХ ст. та запобігати їм. В рамках цієї співпраці у серпні завідувачка відділу Яна Гринько у складі команди Платформи взяла участь в оцінюванні експозиції нововідкритого музею – Будинку європейської історії у Брюсселі. Результатом роботи став комплекс зауважень до експозиції, зокрема в частині представлення історії тоталітарного радянського режиму в Україні, адже автори експозиції нацистський режим тоталітарним назвали, а комуністичний – ні. Професійна дискусія призвела до того, що наразі Платформою піднято питання реекспозиції через численні наукові помилки. У листопаді 2017 р. директор музею, Олеся Стасюк, взяла участь у щорічній конференції Платформи, що відбулась у Вільнюсі (Литва). Одним з результатів поїздки стало налагодження співпраці з музеями цієї країни, що розповідають про тоталітарне радянське минуле та плани щодо спільних проектів. Серед іншого, Меморіал жертв Голодомору брав участь у підготовці проекту Платформи, напередодні Дня пам`яті та примирення, що розповів про окремих жінок з тих країн, де в ХХ ст. діяли комуністичні режими, а також у визначенні переможця Премії Платформи, яка присуджується людям, які борються сьогодні проти тоталітаризму, за демократичні цінності, основи верховенства права та свободи людини і громадянина.
У листопаді співробітник музею взяла участь у інформаційній поїздці «Культура пам'яті: опрацювання історії комуністичної тиранії та денацифікації» до Німеччини, що тривала 19-25 листопада 2017 р. та була організована Гете-Інститутом та Міністерством закордонних справ ФРН. Кращі зразки освітньої роботи цих музеїв, сподіваємось, будуть нами в подальшому використані у роботі.
Протягом року музей надавав численні наукові консультації колегам з Європи та США, зокрема, режисерці Аліні Головіній, яка на замовлення Посольства України у Словацькій Республіці знімала документальний фільм про Голодомор; американському письменнику Кевіну Хенкоку, який планує один із розділів своєї нової книги присвятити питанню Голодомору; британському журналісту-фотографу Таю Фарукі, який готував ряд матеріалів для британської преси про Голодомор. Результатом такої співпраці у попередньому році стала груднева презентація фільму норвезького режисера Свейна Беккендала «Відкриваючи Україну. Сумна історія», на етапі зйомок якому працівники музею надавали консультації.
Влітку 2017 року співробітники науково-дослідного відділу музею здійснили експедиційні виїзди у Фастівський, Березанський, Києво-Святошинський та Обухівський райони Київської області для відео та фотофіксації свідчень очевидців Голодомору, тим самим поповнивши нашу базу свідчень, яку в роботі використовуємо як ми, так і інші дослідники та ЗМІ. Ми продовжуємо роботу над опрацюванням архіву свідчень очевидців Голодомору, що зберігаються у нашому музеї. На підставі анкет (їх заповнюють відвідувачі, які достеменно знають імена своїх родичів, вбитих у 1933 р., і яких немає у регіональних томах Національної книги пам`яті жертв Голодомору) формуємо Народну книгу пам`яті жертв Голодомору 1932-1933 рр., яка сьогодні містить близько 30 000 імен. Також протягом року головний зберігач фондів здійснювала атрибутування предметів речової групи фонду музею.
У листопаді на базі Київського національного університету Тараса Шевченка Меморіал жертв Голодомору спільно з Фундацією Українського Голодомору-Геноциду (Чикаго, США), за її фінансової підтримки, та за підтримки Інститут археографії та джерелознавства імені М. Грушевського, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського, Українського інституту національної пам`яті провів Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблема дослідження Голодомору у ХХІ ст.: цифри, джерела, висновки», за матеріалами якої готується збірник наукових праць.
Цього року у співпраці з Фундацією Українського Голодомору-Геноциду (Чикаго, США) музеєм було видано збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Голодомор 1932-1933 років: втрати української нації», яку Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» провів 4 жовтня 2016 року на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У жовтні 2017 року збірник було презентовано на Симпозіумі з теми Голодомору у м. Фресно (Каліфорнія, США). Після презентації збірника в музеї – ми розіслали його до обласних універсальних наукових бібліотек всіх обласних центрів України та провідних національних та регіональних вишів, для того, щоб результати роботи науковців, найновіші дослідження з теми Голодомору стали доступними для всіх охочих.
Протягом року співробітниками музею було підготовлено кілька виставкок. Проект «Голодна симфонія» став результатом співпраці з поетесою Лілою Перегудою та фотографом Ксенією Пілявською. Виставка «Розірване коло», створена у співпраці з Музеєм книги і друкарства України та Національною історичною бібліотекою України була присвячена темі деформації радянською владою традиційного укладу життя українців та введенню нового календаря, нового порядку і нових свят в побут українців радянської імперії. Виставка «Нас вбивали, бо ми українці» створена на матеріалах центральних українських архіві і доводить геноцидний характер штучного голоду – Голодомору, вчиненого по відношенню до українців у 1932-1933 рр. Нам приємно, що плакатні виставки, розроблені працівниками музею в попередні роки, продовжують своє життя і цього року вони експонувалися в музеях Вінниці, Чернігова, в дипломатичних представництвах України закордоном.
Також цього року музей став майданчиком для реалізації експериментального мистецького проекту докторанткою Університету Лідса (Велика Британія) Сарою Нестерук – «Рецепти хліба», яка протягом тижня працювала в експозиції музею і створила серію анімаційних сюжетів з теми Голодомору.
Співробітниками музею у 2017 році було підготовлено нову тематичну екскурсію «Голодомор: голоси свідків», інтерактивне заняття «Як розрізняти правду і фейки у ЗМІ» та освітній майстер-клас «Не дамо згасити свічу пам`яті». Вони не лише розказують про окремі аспекти історії Голодомору, не лише повертають нам знання і практичні навички з окремих елементів традиційної культури, що була деформована і зруйнована в радянський час, а й навчають основам демократії, вчать школярів бути тими, хто будуватиме нове демократичне громадянське суспільство в Україні.
В попередньому році Меморіал жертв Голодомору спільно з Канадським музеєм прав людини (Вінніпег, Канада) зняв навчальний фільм «Територія Голодомору: пам'ять невмируща», сюжетна лінія якого зосереджується на міжнародній пресі, яка публікувала інформацію про Голодомор та боротьбі мас-медіа. У 2017 році співробітники музею здійснили проект з поширення цього фільму на DVD для вчителів історії в регіонах України. За сприяння обласних управлінь освіти та регіональних історичних музеїв такі зустрічі (з переглядом, обговоренням фільму та теми Голодомору) пройшли у Львові, Харкові, Полтаві, Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Запоріжжі, Чернігові, Краматорську, Сєверодонецьку та Вінниці.
Цього року ми також приділили увагу створенню фірмової сувенірної продукції (канцтоварів, сумок для книг з логотипом музею, листівок, значків, магнітів), яку на згадку про відвідання музею наші гості можуть придбати в нас на касі, тим самим підтримавши музей. Маємо здобутки в напрямку реклами. Дякуючи компанії aero3dengineering, Меморіал жертв Голодомору має 3D тур Зали пам`яті.
Початок процесу підготовки будівництва музею задекларувала Постанова Кабінету Міністрів України №754 «Питання підготовки будівництва другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» від 26 жовтня 2016 р. Відповідно до неї було утворено Організаційний комітет з питань підготовки будівництва другої черги. А рівно за місяць, 26 листопада 2016 року, під час жалобних заходів в День пам’яті жертв Голодомору Президент України Петро Порошенко оголосив на весь світ: «У 2007 році на цьому місці постав Меморіальний комплекс, який став місцем паломництва для багатьох українців. Але музейної частини, яка б відповідала кращим світовим зразкам музейно-меморіального мистецтва, досі не побудовано. Я переконаний, що слід розпочати роботу з метою створення гідного музейного закладу».
Для реалізації проекту, за дорученням Кабінету міністрів України, Міністерством культури України було створене Державне унітарне підприємство «Дирекція з будівництва другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», якому передано функції замовника на реконструкцію першої черги та проектування і будівництво другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», яке і виконувало роботи з розробки Завдання на проектування, Ескізного проекту та отримав його позитивну оцінку від консультативного органу ЦВС ЮНЕСКО.
На Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» було покладене завдання зі створення концепції Музею Голодомору у складі Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр., яку Оргкомітетом було схвалено 4 квітня 2017 року. За дорученням Оргкомітету, у липні 2017 р. на базі Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» було сформовано Міжнародну робочу групу для роботи над концепцією експозиції музею, до складу якої увійшли фахівці з України, Польщі та США. 17 жовтня 2017 р. концепція експозиції музею була презентована на засіданні Оргкомітету та прийнята за основу, з умовою подальшого доопрацюваня. Наразі триває тісна співпраця з фахівцями Українського інституту національної пам`яті з доопрацювання концепції, її деталізації та розширення. Найближчим часом відбудеться її публічна презентація для широкого кола фахівців (істориків і музейників) та ЗМІ.
Ми маємо багато планів на рік 2018-й і щиро віримо, що здатні їх всі зреалізувати.
