Перформанс «Ті, що блукають»

9 листопада 2018 року Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» разом з театром-студією «МІФ», за підтримки Міністерства культури України, презентували перформанс «Ті, що блукають», підготовлений в рамках вшанування 85-х роковин Голодомору-геноциду.  Актори театру-студії «Міф» протягом 2-х тижнів, з 12 по 23 листопада, показували перформанс «Ті, що блукають» пасажирам автобуса №24 і тролейбуса №38, між зупинками «площа Слави – парк Вічної Слави - Церква Спаса на Берестові, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», та «Церква Спаса на Берестові, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» - парк Вічної Слави - площа Слави».

«ТІ, ЩО БЛУКАЮТЬ» - це 5 людей/доль/історій з 1932-1933 рр., що роблять спробу делікатної інтервенції у наше звичне життя. Вони виринають з мороку історії у сьогодення, у дні 85-х роковин злочину геноциду – Голодомору, і розказують про себе, про те, про що ніколи і нікому не говорили, бо, або померли у страшному 1933-му, або влада змусила їх забути той моторошний час, і погрожувала смертю за те, якщо хоч одне слово правди буде зронено у простір. Вони, блукаючи, непомітно заходять у транспорт, у своїх благеньких свитках, закутані в діряві хустки, що залишилися єдині необміняні на їжу для порятунку, і знову повертаються туди. Вони блукають, бо не кожен з них вшанований, ім`я не кожного ще записане в Національну книгу пам’яті жертв Голодомору, вони поховані без дотримання християнського звичаю, неоплакані і невідмолені. І саме тому вони блукають, нагадуючи нам про наш борг.  

Задум музейних працівників вдалося втілити завдяки співпраці музею з Київським театром-студією «МІФ» (засновниця та художній керівник Олександра Кравченко), акторами якого є студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Саме через те, що багато акторів є майбутніми істориками, однією з найважливіших цілей молодого театру є пропагування української національної ідеї. 

В основу сценарію лягли свідчення очевидців Голодомору з архіву Меморіалу жертв Голодомору та опубліковані свідчення з книги «33-й: голод. Народна Книга-Меморіал» (автори-упорядники Л. Коваленко та В. Маняк).

Актори показали молодицю, яка обміняла прикраси зі свого посагу у «Торгсін» на їжу; жінку, яка збожеволіла від того, що поховала 2-х дітей, які померли з голоду; дівчинку-підлітка, яка втратила сім’ю і опинилася в інтернаті, де й врятувалася від голоду; учасницю бригади буксирників – вчительку, з зошитом, яку взяли записувати майно тих, кого обшукували та відомого британського журналіста Гарета Джонса.

Ідея: к.і.н. Леся Гасиджак

Автори концепції – Костів Марта, Леся Гасиджак, Яна Гринько

Автори текстів – Костів М.-М., Вигодованець О., Бедик Я., Гасиджак Л.І.

Керівник проекту – Бедик Яна.

Режисер-постановник – Олександра Кравченко